"Стежина" – лебедина пісня А. Малишка

Поезія Андрія Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю» живе в народі  також як пісня під назвою «Стежина» (Музика

П. Майбороди).  Усі сходяться на тому, що це – перлина української літератури, шедевр поета-патріота.

                             Історія написання твору

Догорало чисте багаття поетового життя. Фізичні сили покидали Малишка, а розум, поетична пристрасть палахкотіли вогнем слова. «Стежина» створена 8 лютого 1970 року – за 8 днів до кінчини поета. Це останній відомий твір Андрія Малишка, його лебедина пісня.

                                    Образ стежини

     У вірші змальований  персоніфікований образ стежини ораз, який несе на собі основне смислове навантаження у творі: про нього йдеться в кожній строфі.

                                        У кожного своя стежина

Стежина життя… Якою вона буде й де проляже? Чи десь на чужині, чи в ріднім краю? Одним одна… Єдина… Найдорожча… Поет не закликає кидатися в далекі світи у погоні за приморським щастям, щоб потім каятися, шкодувати, марити в снах і наяву за батьківським порогом і стежиною – тією, що в’юниться «між крутих соняхів» і веде на батьківщину…

У кожного своя стежина, кожний вибирає  сам, якою вона буде й де проляже.